Олена з села Морозівка на Житомирщині добре пам’ятає перші дні повномасштабного вторгнення. Її рідне село опинилося на шляху порятунку - вона називає його “дорогою життя”. Через Морозівку йшли люди, які рятувалися з Київщини, Житомирщини, Чернігівщини - з місць, де постійно лунали вибухи, де палали будинки, де втрачали все.

Олена з чоловіком рятують тихих жертв війни – диких птахів. Коли їх знаходять пораненими, виснаженими або скаліченими – їх передають Олені. Подружжя дбайливо доглядає пернатих: лікують, вигодовують, відновлюють. І коли настає мить, вони відпускають їх на волю.