Кожного дня Світлана бачила колони біженців. Через Горбовичі чи не єдиним шляхом, що лишився, проїжджали тисячі машин. І місцеві, як могли, допомагали біженцям – хто водою, хто картоплею, хто бутербродами.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: