Ярослав Степанович згадує, що першого дня повномасштабної війни він перебував удома. Йому не вірилося, що все, що відбувається правда, проте за кілька днів недалеко від його селища почалися обстріли. Було непросто покинути свій будинок, але все ж таки з дружиною зважилися на переїзд до сина у Запоріжжя. Герой історії не знає, що з його домом, його засмучує і те, що немає розуміння, як складеться подальше життя.