Мені 69 років. Жив у Гуляйполі. У перші дні війни у нас були газ і вода. Світло дуже рано відключили, а газ ще місяці два був. Запаси їжі були. У нас працювали магазини, ринок працював, так що харчі були.

Я жив сам, родини в мене не було. Сів на автобус та поїхав, не було труднощів. В мене були друзі у Запоріжжі - вони мене запросили, і я поїхав до них. 

Вже десь вісім місяців живу в Запоріжжі як переселенець. Я надіявся тільки на Бога, тому стресу не було.

Бачу майбутнє світле, думаю, що всі повернуться назад до себе та будемо відбудовувати своє місто. Я в це вірю.