“Мене розбудила мама і сказала, що почалася війна. Ми поїхали заправили машину і чекали, що буде далі”, – розповідає Елеонора Касьян із Полог. Вона каже, що перша ніч була дуже страшною – ніхто не міг заснути і всі вслухалися в тишу. Коли місто окупували, то дівчина разом із дитиною виїхали до бабусі до села біля Полог. Там був запас продуктів і колодязь у дворі, тому, на якийсь час, гуманітарне питання їх не торкнулося. Там не було електрики та інтернету, тому молода жінка не мала жодних звісток та новин з підконтрольної території. Через це вона боялася їхати. Коли ж зв'язок відновили, то вона одразу зателефонувала своїм знайомим до Запоріжжя, і коли ті сказали, що в обласному центрі безпечно, то Елеонора вирішила евакуюватися туди.
.png "Імена")
