Мені 57 років. Я жив у місті Ізюм Харківської області. Працював продавцем на ринку. 

З 25 лютого почалися обстріли. З кожним днем росіяни бомбили все частіше. Потім місто потрапило в окупацію. Одну частину міста безперервно обстрілювали з різних видів зброї. 

Четвертого березня я отримав осколкове поранення в руку. Пішов у лікарню. Вона стояла без вікон. У підвалі було кілька лікарів і пацієнтів. Мені надали медичну допомогу.

Я евакуювався десятого квітня. У Слов’янську мені зробили операцію. Я залишався там місяць. Потім фронт наблизився до міста – я виїхав у Новомосковськ Дніпропетровської області. Лежав там у лікарні. 

Моя мама живе в окупованому Червоному Лимані. Я хвилююся за неї. Думаю, що війна може затягнутися на роки. Сподіваюся, що настане мир і я повернуся додому.