Я жила, як і всі нормальні люди. Після початку війни опинилась в окупації. Чекала на визволення міста. З чоловіком виживали без води, світла й газу. У місті була тотальна гуманітарна катастрофа. Часто доводилось ночувати у підвалі. Я жила у приватному будинку, тож продукти у мене були. Син наполягав на виїзді з міста. Я зрозуміла, що все це надовго, і вмовила чоловіка евакуюватись Машиною ми доїхали до Європи. Росіяни ретельно доглядали нашу машину на кордоні. Я думала, чоловіка заарештують. Добу вони нас тримали без паспортів, потім відпустили. Зараз ми живемо в Одесі, знімаємо житло. Я дуже чекаю миру. Сподіваюсь, що повернусь додому.