Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Олена Зайцева

«Бувало, що ми із сином сиділи в підвалі цілодобово»

переглядів: 431

Я живу в селі Степному Мар'їнського району Донецької області. 2004 року закінчила Степнянську школу і вступила до Донецького університету економіки та торгівлі, на факультет «Економіка підприємства». Студентські роки пролетіли дуже швидко, пізнавально й весело. 2009 року отримала диплом спеціаліста. На жаль, за своїм фахом не працювала, бо без стажу не брали на роботу.

Спершу працювала продавцем жіночих перук і шиньйонів. Хотілося, звичайно, працювати за фахом. Пропрацювавши шість місяців, я знайшла іншу роботу, у мобільному салоні.

Спочатку була продавцем. Торгова точка була на залізничному вокзалі. Робота мені дуже подобалася, люблю спілкуватися з новими людьми. Через рік за професіоналізм та добрі заслуги мене підвищили до керівника магазину. Дуже приємно, що мені довірили керувати торговою точкою і були шанси просування далі в роботі.

У листопаді 2012 року в мене народився синочок Роман.

З батьком Роми у нас не склалися стосунки. І до цього дня він не бере участі в житті сина. Залишилися ми одні. Жили добре, хоча були й труднощі. Якби не мої батьки, я не знаю, як би ми жили. Щиро їм дякую!

2014 рік. Почалася війна. Ніхто не міг подумати, що в наші міста й будинки прийде така біда.

Ми живемо на лінії зіткнення, у селі Степному Мар'їнського району. Через часті обстріли нам доводилося спускатися в підвал. Бувало, що ми сиділи там цілодобово.

Дитина дуже боялася та плакала. Часто почала хворіти на ангіну, бронхіт. Потребує обстеження та лікування шлунка й підшлункової залози. І почав боятися залишатися один вдома.

На роботу до Донецька я не змогла повернутися. Наші торговельні точки постраждали від обстрілів і їх закрили. Були пропозиції про переведення, але одній з дитиною мені було важко кудись їхати без грошей і допомоги рідних.

Зараз я працюю секретарем у нашій рідній Степнянській школі. Дуже важко жити в такій ситуації, дуже страшно не знати, що буде далі. Харчові продукти, одяг, іграшки та ліки дуже дорогі, не все можна дозволити собі й дитині.

Нам дуже допомагає Фонд Ріната Ахметова продуктовими наборами. Це велика допомога для нашої маленької сім'ї. Ми дуже вдячні Рінату Леонідовичу Ахметову за його добрі справи.

Степове 2014 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій