У спокійне життя Раїси Миколаївни увірвалася війна. Перші бомбардування почалися вночі з літака. Регулярні обстріли позбавили спокою та сну, жителів Станиці Луганської. Не було ні світла, ні води, а чергові стрільбища змушували людей ховатися у погребі. «Коли розпочали обстріл і літак, це було о четвертій ранку, я, коли почула, вийшла на вулицю, коли почали стріляти, я плакала», - розповідає жінка. Вона мріє про те, щоб швидше закінчилися воєнні дії та можна було поїхати до родичів.