Найстрашніше у житті Ірини Миколаївни – це ночі, проведені без сну під час обстрілів. Вона ховалась у кожному кутку свого будинку з маленькими онуками. Все тремтіло і свистіло.
Люди перебували у постійному напруженні, чекаючи чергового бомбардування. Хочеться, щоб діти більше не чули цієї стрілянини, каже жінка.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.