Коли почалася війна, в місто увійшла військова техніка. Люди боялися вибухів та ховалися у підвалах. Раїсі Василівні було страшно йти самій до підвалу, тому перечікувала обстріли у ванній.
У її дворі стався вибух, в результаті всі шибки в житлі були побиті. Вона хоче забути обстріл вночі, коли тремтіли шибки та під бомбардуванням доводилося бігати до школи за дітьми. Жінка мріє ще пожити у мирі, щоб діти, онуки та правнуки ніколи не бачили війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.