Я з Дніпра. Живу на пенсії. У перший день війни була дома. Вранці подзвонила племінниця та повідомила про обстріли. Я нікуди не виїжджала. Зараз у Дніпрі небезпечно. Буває, що прилітають ракети. Я живу одна, мені дуже страшно, але що поробиш? Найбільше за час війни мене шокував обстріл «Охматдиту». Як можна стріляти по дітях?

Війна негативно вплинула на моїх рідних. Мене ніхто не підтримує, з проблемами пораюсь одна. Чекаю тільки спокою. Після обстрілів не сплю всю ніч. Все це впливає на здоров’я. Сподіваюсь лише на мир, щоб жити у тиші.