Моє життя залежить від набору ліків. У місцевих аптеках частина препаратів є, але купити мені їх немає за що. А без цих таблеток я не можу не тільки ходити, але і дихати.

Я живу один, із рідних мене провідує тільки онучка.

Буває, що і заплачеш

Буває, що і заплачеш... Не дуже-то весело, часом думаєш, що і жити-то, напевно, більше не треба.