У 2014 році війна застала мерне в Донецьку, а у 2022 році в Дніпрі. У 2014 році мене шокував обстріл градами пологового будинку, в якому я знаходилась, 2022 року обстріл залізниці в м. Краматорськ під час посадки людей на пероні.

Ми працювали, допомогали волонтерам як тільки могли. Батьки були і без води, і без світла, не вистачало ліків. На деякий час виїздили за кордон з дитиною, але повернулись до родини, на роботу, до друзів.

Мене вразило, коли дідусь пенсіонер приніс останню 1000 грн для волонтерів, коли цей самий дідусь пустив до своєї домівки військових, які приїхали на реабілітацію і не мали де переночувати. А ще в мене є окопна свічка, яку нам подарувала волонтер. Вона нагадує мені про події, що відбуваються.