Арсеньєв Ілля

10 клас, Фаховий коледж зв'язку та інформатизації Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку

Вчитель, що надихнув на написання есе: Борик Ірина Дмитрівна

Конкурс есе "Чому бути українцем – моя суперсила"

Мене звати Ілля Арсеньєв, і я - українець. Моє життя - це мелодія, виткана з неповторної сутності моєї країни, з її віршем та ритмом, які звучать в моєму серці. Спостерігаючи за успіхами українських діячів,

я знайшов своє вдячне покликання, щоб виразити себе у світі музики, мистецтва та волонтерства.

Вже в 15 років моя гітара стала не просто інструментом, а магічним об'єктом, що розкриває мені відомості про велич українських музикантів. Вони, як чарівні провідники, вчать мене, як об'єднати традиції минулого з сучасністю. Я відчуваю, як кожен акорд перетворюється на крило патріотизму, яке летить у світ музичної гармонії.

Моє мистецтво - це кольорова картина, створена досвідом української культури. Мої малюнки розказують історії про велич цього народу, про його силу та передбачливість. Українська палітра - це моя душа, де кожен колір віддзеркалює велич цієї землі.

У моєму житті українська культура - не просто спадщина, вона - джерело моєї натхненності.

Являючись волонтерським діячем, я відчуваю силу об'єднання, яку українці проявляють, ставлячи пліч-о-пліч у важкі часи. Це об'єднання - моя суперсила, яка допомагає мені й моїм друзям приносити позитивні зміни у нашому оточенні.

Моє походження - не просто відзначка у паспорті. Це крила, що несуть мене вперед. Україна - це не лише країна на карті, це моє коріння, що глибоко врізалося в землю. Бути українцем - це бути частиною чогось великого, це збагачення душі, це джерело, що несе мене вперед.

Моя дорога - це лише початок. І я вірю, що кожен акорд, кожен кольоровий витяг, кожен крок волонтерства - це моя маленька, але важлива подорож, якою я допомагаю розкривати велич української сутності. Так, бути українцем - це моя суперсила, моя джерельна точка на шляху до великих досягнень.