Я жив у селищі Степногірськ Запорізької області зі своєю сім’єю. Коли в ньому почалися бойові дії, ми виїхали у Запоріжжя. Потім я відправив дружину з п’ятимісячним сином за кордон. Сам залишився у знайомих, працюю. Дуже сумую за сім’єю.
Мені не вірилося, що війна набере таких масштабів. А потім почалися прильоти по селищу. Були влучання у будинки, магазини, автівки.
Мене приємно вразив наш президент. Він не відступив, не здав країну, не втік за кордон.
Надіюся, що війна закінчиться якомога скоріше. Ми переможемо.
