Мені 58 років. Я живу в селищі Новодонецьке Краматорського району Донецької області. За наказом керівництва на півроку виїжджала. Жила у родичів у Сумській області. Тоді там не було окупантів. 

Війна застала вдома. Мене відразу охопив жах. У перший місяць були проблеми з продуктами й комунікаціями, а потім все поступово налагодилося. Лише з водою залишилися труднощі: її подають погодинно. 

У мене є два сини. Для мене найголовніше те, що вони поряд. Ми працюємо. Спілкування з рідними, друзями й колегами відволікає від проблем. 

Хочеться, щоб якнайшвидше закінчилася війна, але мені здається, що вона затягнеться. 

Я думаю, що після війни все буде добре, ми житимемо по-новому.