Мені сімдесят років. Я живу в Охтирці з чоловіком, донькою і внуком. Ще одна донька мешкає в селі. Ми не виїжджали, бо у чоловіка слабке здоров’я. Наглядали за будинками сусідів. Під час обстрілів сиділи у сховищі. 

Я працюю в дитячому садку. Про початок війни дізналася від завідуючої. Невдовзі у місті з’явилися російські військові. Були обстріли. Багато будинків розбито.

Донька передавала з села продукти. Потім з’явилася гуманітарна допомога. Ми вдячні за неї Фонду Ріната Ахметова. Думаю, що до вересня війна закінчиться. Хочеться миру.