Війна зробила нас одинокими, замкненими, пригніченими, напруженими… Було важко заспокоїти дитину, коли поряд лунали сильні вибухи. Важко було пояснити дитині в сльозах, що відбувається та чому... Важко було бачити зруйновані будівлі поряд зі своїм будинком та не бачити зовсім людей навколо...

Зіткнулися з нестачею медикаментів та засобів гігієни. Деякий запас їжі був, хліб пекли самі. На жаль, з кожним близьким "прильотом" в нашому будинку страждав дах. На щастя, всі рази вдавалося полагодити його власними силами. Та одного разу вночі був гучний вибух, стіни здригнулися... Вранці перевіряли дах, а він залишився неушкодженим. А на ньому знайшли шматок гуми, шо прилетіла разом з вибуховою хвилею.

9 березня 2023 року ввечері один за одним почали лунати дуже сильні та близькі вибухи. Доня бачила, як хитаються стіни, від вибухової вібрації важко було встояти на ногах. Донечка благала, щоб ми скоріше спустилися у погріб...