Тетяна дуже боялася війни. Вона залишилась в Малині одна, коли донька з дітьми поїхала до Чехії. Щоб менше боятися, люди об’єднувались і допомагали один одному пережити важкі часи, коли ворог атакував місто ракетами та бомбами. Тетяна допомагала біженцям з Рубіжного, які поселились поруч, всім, чим могла. А для росіян в неї є лише одно слово – ненависть.