Що доброго від того, що почалася війна? Це — негативний, поганий стан. На власні вуха чули стрілянину. І будинки розбивали, і дах. Загалом, інфраструктуру, особливо в 2015-2016 роках.

Наш будинок теж постраждав, вікна та скло повибивали. Вікна ми потім вставили, держава взяла на себе. Ховалися в підвалах, документи з нами теж були. Все стягували в підвал, заготовляли продукти.

Потім наставали часи, що затихло. І ми вилазили з підпілля до чергового спалаху. Вона ж постійно, ця канонада, була.

Як почнуть ці снаряди через будинок свистіти! Загалом, страх... Особливо в нічний час моторошно. Було страшно жити.

У мене в 2016 році виявили цукор. Зроду я не хворів на цукровий діабет. А це, напевно, від стресу – медицина говорить. Під час цих військових дій великий відсоток «цукровиків» додалося, так медицина стверджує.

Ми нікуди не виїжджали. Нас запитували: «А чого ви сидите, чого не їдете?» На такі питання ми відповідали однозначно: «Куди їхати?» Я завжди тут жив з дружиною, від нас молодший син недалеко живе. Ми на лінії зіткнення.