Мені 50 років. проживав я в Харкові. 

Надворі щось почало гупати о п’ятій ранку. Вийшов на балкон подивився що десь щось зривається. Декілька хвилин поміркував і зрозумів, що почалася війна.

Не зрозуміло було: що відбувається і що далі? І ще незрозуміло, чим все закінчиться. 

Регулярні обстріли стали вирішальним моментом, коли ми зрозуміли, що треба виїжджати з міста.

Ми виїхали 25 лютого, тому не можу сказати, що були труднощі. Тільки проблемно було заправитися. Я чотири години в черзі стояв.

Ми озиралися по сторонам і думали, чи зможемо ми вискочити на шосе, чи ні. Дорога не була проблематична, було просто незрозуміло, з якого боку на нас хтось може виїхати. Тоді вже проривалися російські диверсійні групи, але нам пощастило.

Дуже б хотілося, щоб війна скінчилась в цьому році. Але тут важко сказати, як буде. Майбутнє бачу так, що потихеньку потрібно буде стабілізувати і своє, і навколишнє життя.