Історії, які ви нам довірили
Вдома працювала, тут на жаль, немає роботи, там залишились рідня, друзі, діти дуже сумують за домівкою.
Коли стріляли на атомну станцію, думала що не переживем, було дуже страшно, сирены гуділи, потім окупація, було нестерпно бачити своїх ворогів.
Ціни дуже піднялись, не вистачало на їжу, ліки теж не було де купити.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Тарасівці
Місце подій:
Водяне
Дата інтерв'ю:
20.04.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
