Лариса Олексіївна доглядає хвору маму. З початком війни жити стало дуже важко. Жінка згадує той безтурботний час, коли люди мали нормальні умови, і наскільки все змінилося. Зруйновані будинки, життя у підвалах під обстрілами змусили мирне населення залишатися у стресі. Вона мріє повернутися у мирний час, забути війну і старість прожити у спокої.

Була якась впевненість, надія на майбутнє