Світлана мріє повернутись додому – в рідний український Маріуполь. Там в неї була улюблена робота, велика родина, трикімнатна квартира. Зараз вже немає будинку, на «Азовсталі» загинув брат, діти досі бояться звуків літаків. Та все ж Світлана вірить, що втрати не мають бути марними, і Маріуполь знову буде українським і ще гарнішим, ніж до війни.