Олексій - батько трьох дітей. У Маріуполі виживав у сховищі. Разом із 350 маріупольцями. Займався організацією побуту. Бачив руйнування пологового будинку. Загиблих на вулицях. Був на автостанції, де стояли згорілі автобуси, якими намагалися зупинити танки. У нього загинули десятки близьких та знайомих. Автівки, аби виїхати, не було. 

Олексій вивів із Маріуполя 117 людей. До України дійшли 70. “Ідуть люди з рюкзаками, сумками, з контейнерами з кішками, з діточками маленькими, котрі теж із рюкзаками, із сумками. Ну, це велика така процесія. Мої друзі, коли вже зрозуміли, що я живий, писали: “Ти не Симонов, ти Симойсей. Водиш людей через асфальтові пустелі”. Ми за 15 блокпостів побачили всю росію: були і удмурти, і казахи, і чеченці. Уся палітра, від Сахаліну”.