Мені 49 років, я з міста Бахмуту, з народження там мешкав. Перший день війни мені запам’ятався тривожним. Було незрозуміло, що далі. У перші місяці у нас ще все було. А влітку 2022 року пропав газ, світло, були перебої з їжею в магазинах. 

Шокували масштабні руйнування в місті.

Перевізники допомогли мені переїхати у більш безпечне місце. Ми все почали з нуля, тому що будинок наш зруйнований на сто відсотків. Майно все там. Усе починаємо з нуля на новому місці.

Ми особливо не дивимося назад, не думаємо про це. Я дивлюся тільки вперед. Принаймні плани такі, щоб придбати якимсь чином нове житло і облаштуватися на новому місці. Але хотілося б повернутися в рідне місто, якщо воно буде звільнене і відбудоване.