Ми залишилися без тата, який на початку війни пішов добровольцем та воював у найгарячіших точках. 

Коли почалася повномасштабна війна, нас розбудили вибухи. Донька почула їх першою. 

Діти відчували, що щось відбувається ще до 24 лютого. Дуже переживали через це…

Найстрашнішим був день 24 травня 2022 року, коли серце мого чоловіка зупинилось.

Під час війни довелося стикнутися з психологічними труднощами. Зміна локації, рутинна робота, робота з психологами.

Був величезний страх, що старенькі батьки можуть залишитися без ліків, які приймають щоденно.

Дяка волонтерам, які неймовірно допомагали.