Наталя Бикова, переселенка з Маріуполя, згадує пережите жахіття. Не стримує сліз. Розповідає, з самого початку війни разом з чоловіком та донькою поїхали жити за місто. А от її старенький тато виїжджати відмовився. Мовляв, вік вже не той. З того часу почалося пекло. Зник зв’язок, світло, вода, газ. Росіяни ж безжально руйнували регіон. Знищували будинки. Убивали людей. Та найбільше, каже Наталя, боліло за батька. Як він там один? Та чи живий взагалі? Родині Наталі вдалося виїхати. Та через що пройшли люди? Її історія далі.