Перший день війни нас одразу не торкнувся. Ми потім все відчули, коли вивозили з Дебальцевого брата та матір. Білим простирадлом машину накрили, щоб нас не бомбили.

Коли бомбардували Світлодарськ, вікна в будинку у нас вилетіли, а потім сиділи у підвалі.

Вільно пересуватися я тепер не можу, до Дебальцевого до родичів поїхати не можу, лише нелегально через Крим.

Зараз дуже велика проблема із сином, йому треба поставити кульшовий суглоб, імплантат. Він уже два роки на милицях, а ми не можемо зробити операцію, бо не вистачає грошей.

Дуже хочу, щоби закінчилася війна, щоб не грюкало постійно.