Спочатку стріляли далеко, потім ближче до нас. Біля мого будинку було шість прильотів, у будинку все повилітало. 

Росіяни перебили газ та воду, не було світла. Мене рятував колодязь. Їжу я готувала на багатті. Зліпила сама собі піч. Так і виживала.

З чоловіком ми постійно сиділи в підвалі. Опалювати будинок було нічим. Я ходила збирала гілки.  

Ми з чоловіком виїхали. З собою забрали собак та котів. Не змогли їх залишити на голодну смерть. Зараз живемо на Дніпропетровщині. Живемо у будинку. Господарі нам надали житло, підтримали нас. Я все одно хочу повернутись додому.