Мрія родини Коваленків здійснилася – на світ з’явився довгоочікуваний малюк, але радощі батьківства затьмарила війна

До 24 лютого 2022 року наша сім’я була щаслива, весела, насолоджувалася життям. Нещодавно ми з чоловіком стали батьками: наше дитя довгоочікуване. Зараз синочку уже 9 місяців, і більшу частину свого життя він живе у військовий час. Два тижні взагалі в підвалі провів. 

Зараз нам довелося покинути свій дім. Орендуємо квартиру в місті Кривий Ріг. Коштів не вистачає - ми живемо зараз на допомогу від держави. Я в декреті, у чоловіка теж немає роботи – мало зараз бажаючих будувати чи ремонтувати будинки чи квартири. 19 липня ми отримали в соцбезі допомогу від Фонду Ріната Ахметова, бо чоловік має інвалідність.

Наше селище - під лінією фронту. Там не залишилося жодного цілого будинку, інфраструктура знищена. 21 червня від обстрілів російської армії наш будинок і прилеглі будівлі зруйновані.

Ми просто не знаємо, за що хвататися, на що збирати кошти. Ми хочемо повернутися до свого будинку, де рідні стіни і все своє. Ми роками наживали та купували собі речі для побуту та нормального життя. Нас всього цього лишили, забрали, віджали - «освободили». 

Я хочу до своїх садочків - порпатися в квітах, хочу, щоб моя дитина дихала чистим сільським повітрям, хочу прокидатися в своєму ліжку... Цей список можна продовжувати досить довго.