Почну з того, що я завжди вміла мріяти. Захопливі, добрі, мирні думки допомагали побороти тривогу та страх у вечори смертоносних обстрілів.

Хоч як вам погано, ніколи не потрібно здаватися. Віра в добре завжди допомагала мені. Але головне – не забутися й не жити ілюзією!

На превеликий жаль, більшість донеччан пізнали весь страх війни. Величезна частина населення вірила в мир і вірить донині.

Для мене мирне літо – це посмішка близьких, бурхливе місто, шум літаків у мирному та відкритому небі. Як же чудово, що є подібні проєкти, які допомагають дітям Донбасу пізнати щастя.