Історії, які ви нам довірили
Мені 37 років. У мене є чоловік і двоє дітей. Ми жили в Маріуполі.
23 лютого у мами був день народження. Я відправила до неї старшу доньку. Менша дитина захворіла, тому я залишилася з нею вдома. Наступного ранку чоловік сказав, що почалася війна.
Найважче було дістати воду та їжу. Більше лякав голод, ніж обстріли.
Із запасів у нас було лише м’ясо. Однак через те, що зникло світло, ми частину роздали батькам і сусідам, а частину швидко з’їли, щоб не зіпсувалося.
Мене шокувала жорстокість росіян. Було страшно за дітей.
Ми виїхали своєю сім’єю на власному транспорті. Зараз мешкаємо в Києві. Чоловік працює, а я – у декретній відпустці.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
