Світлана – з Небелиці Макарівського району. Зі сльозами на очах згадує обстріли села. Відчуття неймовірного жаху, яке було всередині під час ударів. Вона з сином залишилася у селі, відправивши невістку з дитиною до Польщі. Допомагала 80-річній матері, в якої розбило дім. А найжахливішим для неї стала тиша. Тоді стало зрозумілим, що ЗСУ відійшли. Але ворог не дійшов до села, а згодом закінчилися і воєнні дії поблизу. Та Світлана і досі пам’ятає всі події лютого-березня 2022-го, наче це було вчора.