Чи почалася посівна кампанія на окупованих територіях, і на яких умовах працюють там фермери? Що вважається колабораційною діяльністю у цій сфері за законом України? Яким буде врожай цього року на звільненій частині Херсонщини? І чи будуть цього року складнощі з вивезенням зерна за межі України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Окупанти тиснуть»
Призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо 9 березня повідомив, що у цьому регіоні весняно-польові роботи вже почалися. 17 березня так званий голова уряду окупованої частини Херсонщини Андрій Алексеєнко провів нараду з сільгоспвиробниками, під час якої наголосив, що економіка регіону має розвиватися «прискореними темпами». Крім того, Алексеєнко обіцяє, що воду для поливу фермерам цього року будуть надавати безплатно. Йдеться про воду з Каховського водосховища.
Начальник Чулаківської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонщини Олександр Мусієнко розповів «Новинам Приазов’я», що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у громаді працювали великі сільськогосподарські підприємства.
«Частина фермерських господарств зробила свій вибір, керівники я маю на увазі зробили свій вибір, і після окупації виїхали й, можна сказати так, законсервували свою діяльність на території громади. Саме через тиск, який здійснювався і здійснюється окупаційною владою і військовими РФ. А тиск дуже серйозний – це намагання змусити фермерські господарства перереєстровуватися за російським законодавством, сплачувати податки в Росію і повністю відійти від всього українського», – сказав Мусієнко.
Він розповів про долю одного з тих підприємств, власник якого зупинив діяльність через окупацію.
Олександр Мусієнко
«Найбільше сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство «Аделаїда», яке до війни – повномасштабного вторгнення, обробляло на території громади близько 6 тис. гектарів землі, на сьогодні фактично перестало здійснювати свою діяльність. «Звільнили» (окупанти – ред.) нас від найбільшого податківця, який був на території громади, провели «націоналізацію» цього підприємства – це просте пограбування, вивіз техніки, вивіз продукції, яка залишалася на цьому підприємстві», – повідомив голова ОТГ.
«Поля без зрощення»
Посадовець вважає, що попри обіцянки окупаційної влади, цього року фермери зіткнуться з проблемою зрошення земель.
Спостерігається пошкодження зрошувальної системи на Херсонщині (ілюстративне фото)
«Іде зменшення рівня води в нашому Каховському водосховищі і всі розуміють, що зрошувальна система працювати в цьому році не буде. Тобто води в полях не буде. І наш унікальний такий зрошувальний канал, по нашій громаді це проходить Олександрівський, напевно він буде просто пустий», – припустив голова ОТГ.
«Причин цьому багато, не лише тільки зменшення рівня води, але і руйнація самого каналу. Тому, що є досить багато фактів і інформації про те, що саме канал – це спорудження використовується окупаційними військами як певне таке захисне обладнання, де вони окопуються, розміщують якусь свою техніку, роблять свої якісь захисні споруди. Тим самим звичайно завдають збитків цьому каналу і практично унеможливлюють його роботу», – розповів Мусієнко.
Ще однією проблемою окупованої громади є нестача працівників, каже очільник.
«Дуже багато людей виїхало з території громади. Сьогодні фермери ще з такою проблемою зіткнулись, що фактично нема кому працювати. В селі, щоб був добрий механізатор або спеціаліст, його потрібно чимось зацікавлювати. Тому фермерські господарства робили всі умови, щоб люди залишалися працювати в їхніх колективах – купувалися і будинки під виплату, і надавалися різного роду премії, і подарунки цінні, і все інше. У зв’язку з війною звичайно людина, кожен з нас не рахується за чимось матеріальним, а рятує свою родину», – зазначив він.
Через війну відчувається нестача робочих рук для збору врожаю
Мусієнко також нагадав, що восени минулого року велика частина врожаю була знищена через відсутність ринків збуту.
«Не було попри всі обіцянки, як там не розповідала окупаційна влада, не було ринків збуту для цієї продукції. І ще одна проблема – навіть не було робочих рук, тобто звичайних людей, які б могли своїми руками зібрати цей врожай», – зауважив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Хто працює за законами РФ?
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань зазначив, що на окупованій території області працювати можуть лише ті підприємства, які пройшли перереєстрацію за російськими вимогами.
Сергій Хлань
«На сьогодні грабують тільки ті аграрні підприємства, які відмовилися провести перереєстрацію (за російським законодавством – ред.). Тим, хто перереєструвався, вони (окупаційні сили – ред.) навіть пропонують грошову допомогу без зворотної дотації на гектар, розповідають про те, що вони забезпечать зрошення. Але з огляду на те, що головна насосна станція Каховського магістрального каналу була підтопленою, то там з ладу вийшли потужні двигуни які забезпечували підйом води до Каховського магістрального каналу. Станом на зараз, там працює тільки один двигун. Але окупанти зазначають, що його буде достатньо через те, що все одно зменшиться кількість зрошувальних земель. Зараз фермери на окупованій території ті, хто працюють, вони відійшли від посіву тих культур, які потребують багато води», – каже Хлань.
Депутат зазначив, що перереєстрацію пройшли чимало підприємств, зокрема, тих, які пов'язані з окупаційними чиновниками.
«Достатня кількість підприємств перереєструвалися. Це підприємства Новотроїцького району які майже всі перереєструвалися. Новотроїцький район один з районів потужного використання зрошення. По інших районах, де немає зрошення – Сірогози, Іванівка, там так само були проведені весняні польові роботи, але вони проведені зазвичай з осені», – додав депутат.
Чи вважатимуть фермерів колаборантами?
Директорка з адвокації центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповіла, яка саме підприємницька діяльність, згідно з законодавством, зараз вважається колабораційною.
Альона Луньова
«Не вся робота, а передача матеріальних цінностей, якщо така відбувається для окупаційних адміністрацій або реалізація господарської діяльності – це про отримання прибутку. Засівати свою землю або вирощувати щось на своїй землі, звичайно це не злочин», – підкреслює вона.
«Господарська діяльність, яка полягає в тому, що людина, а потім фермер це збуває – оце зараз заборонено. І будь-яка господарська діяльність була заборонена на тимчасово окупованих територіях, у Криму, відповідно до профільного закону про забезпечення прав та свобод в режимі ТОТ. Після початку повномасштабної збройної агресії цей закон був поширений на інші окуповані території», – пояснила правозахисниця.
Правозахисниця вважає, що стаття за колабораційну діяльність має бути змінена.
«Людина засіяла свою землю, є бізнесменом. Ти не можеш перенести в інше місто, наприклад, свою землю. Часто ці бізнеси – це люди, які за ними стоять. Якщо фермер не буде йти на співпрацю чи перереєстровуватися по місцевих нормах, їм погрожують націоналізацією майна, все це відомо», – зауважила Луньова.
«Якщо фермер продасть своє, вирощене на своїй землі й це буде вважатися господарчою діяльністю, чи він платить податки на території, яка є окупованою, та в бюджет окупаційної влади, то це може вважатися колабораційною діяльністю», – каже правозахисниця.
Фермер на своєму комбайні збирає врожай на ячмінному полі в Харківській області, 18 липня 2022 року
Вона зазначила, що зараз вже відкриті кримінальні провадження щодо підприємців, які працювали під час окупації в Харківській області. Експертка пояснила, в чому складність таких справ.
«Коли ми говоримо про примус, то Кримінальний кодекс України розуміє примус доволі вузько. І примус треба довести. Доводиться це або слідством, або адвокатом, який буде захищати бізнес. Примус може бути у двох формах: це фізичний примус, тоді мова має йти про ризик фізичний або здоров’ю, або життю. І друге – це примус психологічний. Це теж треба доводити – як це відбувалося – через погрози, чи іншим чином. Дуже складно буде людям, які в окупації знаходяться взагалі це довести», – вважає вона.
«Тому ми виступаємо за те, щоб була переглянута відповідальність в тому числі для тих, хто займається господарюванням і було оцінено шкоду. Якщо бізнес, який знаходиться на окупованій території, співпрацює з окупантом так, що це шкодить національним інтересам України або шкодить безпеці України, тоді ми маємо говорити про якусь відповідальність, кримінальну зокрема. Але, якщо це бізнес, який не шкодить національним інтересам України, такі бізнеси мають бути виведені з-під кримінальної відповідальності», – вважає експертка
На її думку, треба також враховувати тривалість окупації на окремих українських територіях.
«Коли мова йде про тривалу окупацію – ми вже понад рік маємо окупацію окремих регіонів Херсонської, Запорізької областей, ми маємо 9 років окупації Криму і регіонів Донецької, Луганської областей. Коли мова іде про це, все ж мусять бути переглянуті підходи до відповідальності, в тому числі бізнесу. Тому, що не всі люди можуть виїхати, більш того, не всі люди мають виїхати з окупованої території, бо хтось має залишитися з українців, не віддати це ворогу. Тому, ми не можемо карати людей за те, що вони залишилися в окупації й виживають», – додала Луньова.
Експертка додала, що зараз у Верховній Раді України зареєстровано щонайменше 8 законопроєктів, в яких пропонуються зміни до статті про колабораційну діяльність.
«Озимих культур немає»
«Новини Приазовʼя» поцікавилися ситуацією, яка склалася з посівною у звільненій частині Херсонщини. Депутат обласної ради Сергій Хлань розповів, що у регіоні розміновано 50 тисяч гектарів землі, ще 450 тисяч залишаються небезпечними.
«На цих 50 тис. га аграрії приступили до весняно-польових робіт. Це все-таки буде засіяно соняшником, тому що іншої культури яка б на сьогодні могла засіватися на півдні України, немає. Ярий ячмінь вже пізно, тільки соняшник, який може все-таки пережити чи спеку, чи невелику кількість опадів. Тому фактично можна сказати, що аграрного сезону на Херсонщині не буде», – вважає депутат.
Залишки ракетного снаряду на полі соняшників біля села Долина в Харківській області, Україна, 23 вересня 2022 року
«Традиційного вирощування овочів не буде. Єдине, що можна казати буде локальне вирощування, тобто таке навіть не фермерське, а придомове вирощування овочевих культур, те, що відбувається на подвір'ях, на своїх невеличких земельних ділянках, за місцем проживання людей, які традиційно там вирощували в себе там на 50 сотках якісь овочі», – додав він.
Озимі культури на правобережній Херсонщині восени не були засіяні через окупацію, пояснює депутат.
«Якщо брати минулий рік, то до моменту повномасштабного вторгнення були засіяні озимі культури. Відсоток озимих культу на Херсонщині завжди більший з огляду знову-таки, що Херсонщина є зоною ризикованого землеробства. Тому більша кількість якраз зернових культур засівається з осені. Через окупацію це не було зроблено, з огляду на бойові дії, які проводилися на правому березі, це відповідно також не було зроблено. Тому озимих культур немає. По-друге, 50 тис. га, про які я казав, це взагалі ніщо», – підкреслив депутат.
Українські військовослужбовці використовують машину для розмінування, Харківська область, жовтень 2022 року
Хлань розповів і про інші проблеми, з якими стикаються фермери на звільненій частині Херсонщини.
«Все-таки на правому березі на сьогодні ті аграрні підприємства, які почали весняно-польові роботи, мають великий дефіцит тієї самої техніки, мінеральних добрив. Обігових коштів. Кредитування Херсонської області на сьогодні не відбувається з огляду ризиків. Тому на сьогодні аграрії сам на сам. Як впораються з цією посівною, так і буде», – зауважив депутат.
«Тому казати про врожай взагалі складно. По-перше, невелика кількість земель, де можна працювати. По-друге, дефіцит фінансування. По-третє, технологія вирощування. По-четверте, засоби захисту рослин і підживлення рослин. Тобто що виросте, те й виросте», – додав він.
«Міжнародні банки блокують операції»
Керуючий партнер і директор аналітично-консалтингової компанії Barva Invest та Tradomatic Юрій Гаврилюкзазначив, що звільнення всієї Херсонщини дасть можливість працювати, зокрема, Миколаївському порту, робота якого досі заблокована.
«Що стосується Херсону, слід ще також зауважити, що взагалі звільнення Херсонщини це прямий шлях до відкриття Миколаєва як ще одного великого українського порту. До війни з нього експортувалося близько 40% всього зерна. Зараз він не функціонує і відповідно ми маємо те, що маємо. Але скажімо так, компанії, які там працювали
до війни, вони вже готуються. Вони розуміють, що з обіцяним контрнаступом всі шанси відкрити Миколаїв лише збільшується і будемо сподіватися, що в нову зернову кампанію ми вже додамо Миколаїв як пункт відвантаження», – зазначив Гаврилюк.
Миколаївський морський торговельний порт, архівне фото
Експерт розповів, що міжнародні банки у деяких випадках блокують операції, які здійснюють підприємства, розташовані на підконтрольній владі України території в областях, які частково окуповані.
«Ця проблема зараз лише стає більш помітною і збільшується фактично її вага на ринку. Тому що це питання всіх областей, які взагалі були чи є в зоні бойових дій, навіть, якщо частково вони окуповані. Міжнародні компанії, банки, в першу чергу, коли вони бачать, з якої області проводилося відвантаження зерна, дуже часто блокують платежі й на розблокування платежів йде маса зусиль і часу. Інколи навіть не вдається це зробити, потрібно робити якісь зміни в документах тощо», – пояснив Гаврилюк.
Вантажне судно Zhibek Zholy під російським прапором біля турецького порту Карасу, Туреччина, 2 липня 2022 року. На судні зерно, яке, за даними влади України, було вивезене із окупованого Росією порту Бердянська
«Це питання, яке треба підіймати на міждержавному рівні і якимось чином врегулювати. Тобто з одного боку потрібно розуміти, його актуальність, тому що дійсно є прецеденти, коли власники агрогосподарств виявлялися колаборантами. І тому щоб зараз під час війни не розбиратися детально, хто є хто, вирішили просто зробити такий досить різкий рух і обмежити всі відвантаження з тих областей. Але це не справедливо, це факт», – зауважив експерт.
Він прогнозує, що загалом ситуація з вивезенням зерна цього року не буде настільки важкою, як минулого року.
«З минулого року, з минулого врожаю у нас залишилося досить багато зерна. Це зерно не так просто було реалізувати в тих умовах, з якими ми стикнулися. За останній рік ми не сиділи склавши руки, ми дуже потужно напрацювали логістичні шляхи через Дунай і через західні кордони й вже ситуація наразі з новим врожаєм не буде настільки складною, як вона була в березні минулого року, коли всі просто не розуміли, куди рухатися», – пояснює Гаврилюк.
«Коли понад 90 відсотків цього вантажу їхало через порти, то зараз ситуація кардинально змінилася. З усього, що ми відвантажуємо, порти тепер навпаки займають відсотків 30-35 в кращому випадку. Тому ситуація не є критичною, але я завжди наголошую, що не треба жити в ілюзіях – без моря ми не зможемо відвантажувати ту кількість, яку Україна продукує щороку. Тобто у нас, якщо ця ситуація затягнеться, то у нас не буде іншої ситуації як зменшувати виробництво зерна», – додав він.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
