На початку війни були вдома в Херсон. Найстрашніше, коли с дітьми перебували в окупації в рідному місті. Зараз знаходимось під обстрілами. Без людей місто Херсон могло померти. Під час війни зіткнулись з багато труднощами такими як не приязнь до людини, яка вдерлась в життя багатьох людей, скалічили долі, зруйнували будівлі. Живу без вікон та Буває страх, але ми сильніші. Перед звільненням з окупації не було світла та води. В нашому мікрорайоні електричні плітки, то готували на багатті три тижні повній темряви без води. Живу з мамою та дітками вдома, а рідний брат живе в Голопристанському районі. Не працюю, я інвалід. В'яжу шкарпетки для військових.