Валентин Білогрудов навіть гадки не мав, що йому доведеться пережити другу війну. Учасник Великої Вітчизняної розповідає, що в ті роки голодували, і найсвітліший спогад – як одного разу досхочу наїлися хліба. В цей же раз, здається, обстріли були страшнішими. Люди просто впадали в паніку. Поруч із будинком ветерана згоріли гаражі й машини. Коли йшли бої, було нестерпно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: