Яке воно прекрасне, наше місто – місто, у якому я народилася, столиця Донбасу!
Але одного разу все змінилося. Через воєнні дії в моєму місті не відбувся випускний бал у дитячому садку, не пролунав шкільний дзвінок 1 вересня. Через зруйноване житло нам довелося залишити місто.

Я народилася в Україні й хотіла залишитися їй вірною. Ми переїхали в місто Шостка Сумської області. Тут я пішла до школи. До мене поставилися дуже доброзичливо. Я продовжила займатися своєю улюбленою справою, стала відвідувати танцювальний колектив «Шарм». Ми відвідуємо багато міст України. Я живу на рідній землі. Під мирним небом. Бажаю нікому й ніколи не чути пострілів і вибухів.