Знаходилася вдома, вранці з новин почули про повномасштабне вторгнення.Проживали у Торецьку Донецька область. Шоком було те, що по всій країні вже була війна й 11 березня чоловік пішов на фронт. В нашому місті з кінця березня не було вже води, в місті були встановлені резервуари з технічною водою, а питну воду купували у магазині.
Батьки залишилися вдома, чоловік з жовтня в госпіталях, інколи бачимось. З чоловіком стояли на зупинці, він був у військовій формі та із паличкою, незнайомий чоловік зупинився і безкоштовно довіз до вокзалу і дуже дякував чоловікові за захист. До війни працювала черговим стрілочного посту, робота пов'язана з вантажними перевезеннями, планую знайти роботу, коли з'явиться більш постійне житло. З війною дуже багато чого пов'язане, але найбільше, це смерть мого батька, бо припинилося лікування раку легенів.
