Сам я з Харкова, моя дружина з Куп'янська. До війни жили звичайним життям, хотіли створити власний бізнес.
На початку війни ми перебували під Харковом. Ми змогли виїхати, а батьки залишилися там і перебували в окупації два місяці.
Ми дізналися про війну з вибухів. Це було десь о 4:30 ранку. Вони були дуже сильними. Ми навіть бачили загарбників. Нам пощастило виїхати у перший день, а потім розбили міст, отже до Харкова вже ніяк не можна було потрапити.
Найскладнішим для мене виявилось те, що мої батьки залишились в окупації, і ми ніяк не могли їм допомогти. Коли можна було, ми їм телефонували. Іноді було таке, що сигнал пеленгували і починали по них стріляти.
Так само важко було виїжджати з Харкова, покидати квартиру, яка постраждала: пошкоджені вікна, меблі. Наразі там жити неможливо - там немає опалення.
6 березня ми виїхали з Харкова. Весь цей час ми ховалися у бомбосховищі інституту. Виходили звідти, коли могли. Коли влучило поруч, зрозуміли, що не можемо з дитиною більше залишатись у бомбосховищі, час виїжджати. Обрали для евакуації Полтаву. Нам пощастило туди доїхати за три години.
Поки перебували у бомбосховищі, з питною водою було важкувато. 25 лютого ми змогли купити воду у супермаркеті. Там були такі великі черги, довелося в них стояти під обстрілами, там літали снаряди. Їжею ми запаслись заздалегідь. Згодом в інституті запрацювала їдальня, ми харчувались там.
Бачили наших воїнів-захисників і колону російської техніки, яку потім розбомбили наші.
Зараз ми з дружиною і дитиною перебуваємо у Києві. Вони тут мешкають постійно, а я до них приїжджаю. З роботи мене звільнили, тому наразі я безробітний. Дружина підробляє, я також.
Населений пункт батьків звільнили 29 квітня. Наші воїни сказали, що буде відбуватися евакуація і батьки виїхали разом зі своїми тваринами. Ми їх забрали у Полтаву. Їхній будинок постраждав, весь дах побитий, велика дірка у стіні. Були влучання до сусідів, у наш город. Старий будинок постраждав від вибухової хвилі - повилітали вікна, пішли тріщини по всьому помешканню. Якщо не робити ремонту, то за пів року він обвалиться.