54-річна Наталія Прокуда загинула від осколкових поранень, зокрема у голову та серце, 25 лютого 2022 року в місті Охтирка на Сумщині. Наталія Прокуда не встигла добігти до сховища. Загинула на руках у чоловіка Юрія. Під час цього артобстрілу загинуло п’ятеро людей, серед них – семирічна дитина.

Батьки для дітей – це два крила. Одне у нас забрали

Наталія працювала двірницею та охоронницею у дитсадку «Сонечко». Заклад у перші дні повномасштабної війни не функціонував, але там було укриття, яке Наталія відкривала для жителів сусідніх будинків.

«Мама була на роботі разом із батьком. Вона була дуже добросовісною, тому, побачивши, що чоловік на дитячому майданчику намагається вирвати лавочку, аби занести до укриття, пішла на подвір’я зробити зауваження. І потрапила під артобстріл», – розповіла старша донька Наталії Оксана.

Наталія Прокуда народилася в селі Миколаївка на Чернігівщині. До Охтирки приїхала навчатися на зв’язківця. Тут і залишилась. Кілька років працювала на пошті. Близько 17-ти була двірницею в ЛКП. Останні півтора року працювала в дитсадку «Сонечко».

Наталію пригадують люблячою мамою і дружиною; людиною, яка жила по совісті та завжди могла вирішити будь-який конфлікт. Жінка була гарною господинею і любила збирати за столом всю родину.

«Ми часто збиралися на вихідних. Столи ломилися від страв… Мама і сусідів пригощала, і друзям передавала. Із батьком вони постійно були разом. Все в домі зроблене їхніми руками», – розповіла Оксана.

У вільний час Наталія також любила вишивати та співати. Любов до співів передала й онучці, яка почала займатися вокалом.

«Наталя була життєрадісною. Не боялася жодної роботи. Завжди могла підставити своє плече, підтримати. Дуже важко говорити про неї «була», – сказала сестра Людмила Дейнеко.

У Наталії залишилася велика родина: чоловік, з яким у парі прожила 37 років; матір, молодша сестра, дві доньки та двоє онуків. Батько жінки помер через три місяця після її загибелі.

«Наша мета – щоб маму не забували, адже вона була найкраща. Говорять, що батьки для дітей – це два крила. Одне у нас забрали», – сказала донька Оксана.

Джерело: платформа пам’яті “Меморіал” https://www.victims.memorial/