Мене звуть Марина, мені 15 років. В мене маленька сім'я, це мама і мій домашній улюбленець. До війни я проживала в м. Маріуполь. Перші 15 днів я знаходилась в місті.

Спочатку я знаходилась в своїй квартирі разом з родиною,  але було попадання і ми вимушені були поїхати до родичів. Там ми провели декілька днів,  і з ранку 15 березня в мне загинув батько. Він і ще декілька чоловік пішли зранку за водою, і під час нальоту російської авіації його вбило осколком від ракети.