Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Світлана Олександрівна Кулаченко

«Бахмут неподалік – не знаємо, чого чекати»

переглядів: 97

Мені 57 років. Ми з чоловіком мешкаємо в місті Слов’янськ Донецької області. До війни було спокійне життя. Діти жили поруч. Через війну вони виїхали. Ми також виїжджали, в Полтавську область, але вже повернулися. 

Діти виїхали раніше, а ми з чоловіком не могли кинути пасіку й собак. Та після прильотів в город і дах будинку - довелося. 

Мене шокує те, що гинуть невинні люди. Боляче й від розлуки з рідними. Діти роз’їхалися. Батьки живуть у Маріуполі. Їм по вісімдесят років. Я не можу їх забрати звідти. 

Бахмут неподалік. Постійні вибухи діють на нервову систему. Не знаємо, чого чекати. Добре, хоч є гуманітарна допомога. Отримуємо продуктові набори та побутову хімію. Завдяки ним живемо.

Мені здається, що війна закінчиться нескоро, хоча дуже хочеться, щоб швидше. Ми віримо в наших захисників. Віримо, що Україна буде вільна.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Слов'янськ 2022 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення житло непродовольчі товари літні люди (60+) внутрішньо переміщені особи перший день війни Обстріли Маріуполя їжа розлука з близькими окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій