«Я хочу взагалі все забути, щоб нічого не було», – зітхає Тетяна Дзюбенко. В їхньому населеному пункті були дуже важкі обстріли. Будинок жінки буквально трясся від розривів снарядів. У погреб спускатися не було можливості, тому всі обстріли перечікувала в будинку. І зараз боїться, щоб усе не почалося знову. Після перенесеного стресу погіршилося здоров'я. Під час бойових дій доводилося постійно сидіти без електрики, оскільки снарядами перебивали лінії електропередачі. У тяжкі моменти дуже рятувала підтримка благодійників.