Обстріли у Ворожбі почались відразу. Я жила біля кордону з Росією. У перший день війни побігла за продуктами та готівкою. Ніхто не знав, що буде далі. Потім не стало товарів в магазинах, гроші інкасатори не завозили взагалі. Обстановка була дуже небезпечною. Я просиналась від того, що тривають обстріли. Багато разів з дітьми бігала у підвал або до сусідів, щоб не було так страшно. 

Я з дітьми виїхала з міста. Зараз живемо у Кіровоградській області. Чекаємо тільки миру.