Дев’ятнадцятого березня до Снігурівки зайшли російські війська. Мене шокувало, як вони ставились до нас. Обстріли кожного дня, обшуки та знущання над чоловіками. 

Світла та газу не було. Люди залишались на призволяще. Не було бензину. Не було нічого. Виживали, як могли.

Я на деякий час виїжджав з міста до доньки. Тяжко було все покинути. Коли місто визволили, я повернувся. 

Багато моїх знайомих та друзів загинуло за весь час війни. Сподіваюсь, що скоро смерті людей припиняться.