Мені вже 54 роки, я військовий пенсіонер. Проживав у місті Оріхів Запорізької області, на пенсії підробляв сторожем. 

Я якраз був на зміні. Бачив, як літаки пролетіли, десь далеко почув вибухи, але ще ніхто нічого не знав. Ми потім дізналися, що Росія на нас напала. 

Коли кругом Оріхова вже окупували села, то звісно, було важко. Оріхів обстрілювали, часто пропадало світло. А як немає світла - то і води не було, бо у нас вода качається насосами. Добре, що на той момент було тепло - це був травень. Потім пропав і газ, ну якось ми трималися, бо іноді ще було світло. А потім почалися такі сильні обстріли міста, що довелося евакуюватись з Оріхова.

Наш дім розбили. Зараз не знаю, що робити і на кого надіятися.

В Запоріжжі у нас родичі - ми поїхали до них. Спочатку жили з ними, а потім орендували квартиру і живемо зараз на квартирі. Тут теж постійні тривоги, страшно якось. Ночами ходимо в сховище.