Активістка Людмила Грибова згадує перші дні війни, облогу Чернігова. Розповідає, до останнього не вірила, що росіяни нападуть. Потім сподівалася, що все закінчиться швидко. Та аж ніяк не очікувала, що доведеться ховатися від ворожих мін та ракет у підвалі. Згадує, пережила справжнє пекло. Переймалася за дітей та за власне життя. А ще - за житло. Адже на її очах згоріли сусідні будинки. А на вулиці зоставатися не хочеться нікому… Історія Людмили. З перших вуст.