Про те, що почалася війна, Олександр Лисов дізнався, коли їхав на роботу – на ММК ім. Ілліча. Того ранку він не думав, що цього разу все надовго. Що незабаром йому доведеться попрощатися з улюбленим містом та підприємством, якому віддав 19 років життя.

Майже три тижні у блокадному Маріуполі. Без світла, газу, води та зв'язку. Це була найхолодніша весна – на вулиці -10, у квартирі +1 градус, і ніякої можливості зігрітися.

Будинок, у якому була квартира Олександра, 5 разів підпадав під обстріл. Після одного з прильотів почалася пожежа, але будівля вистояла. А от будинки навколо складалися як карткові. Коли двір стали залишати останні авто із сусідами, Олександр із сім'єю зважився на втечу…